День ми розпочали з того, що поїхали на велосипедах з Канева до Бучака, і як завжди це було круто, бо вєлік - це любов. Проїжджали села, поля, ліси і звичайно, величний Дніпро.

Їхали жорсткими болотами, що можна і побачити на моєму вєліку. Я складала по дорозі букети і їла вишні.

Їхати тут круто, особливо порадував 10-ти хвилинний спуску до Бучака.

Отже, Бучак знаходиться на березі Канівського водосховища, за 20 км на північ від міста Канів. Іноземці, які побували тут, порівнюють цю місцевість зі Швейцарією. Порізана глухими ущелинами, вкрита густими лісами місцевість здавна вабила до себе людей.

Місцевість навколо села насичена археологічними пам'ятками ранньослов'янського періоду. На одних археологічних розкопках побували й ми. Але нічого там не побачили, окрім того, що там щось копають, бо падав дощ.

З 70-х років минулого століття село користувалось популярністю, як місце літнього відпочинку мистецької інтелігенції. Завдяки мальовничій природі в селі неодноразово знімались фільми, зокрема тут працював Юрій Іллєнко. Занепад села почався з 1974 року, коли почалося заповнення чаші Канівського водосховища і продовжився, коли в 1984 році почалося будівництво Канівської ГАЕС. Частину села відселили й почалось нищення природного ландшафту, милуватися яким, раніше приїздили люди з найвіддаленіших куточків тодішнього СРСР. Була зрізана потужними бульдозерами історична гора Лисуха, під час копання верхнього і нижнього котлованів було знищено старий дубовий ліс, дуби в якому були не молодші за Дуб Залізняка. Мабуть, неможливо порахувати скільки збитків завдано природі під час цієї будівельної епопеї. Але після розвалу Союзу на це будівництво перестали виділяти гроші, і будівельники, покинувши все, зникли. В той час, коли верхній котлован гіпотетичної ГАЕС заріс бур'яном та акацією, нижній - несподівано ожив. У ньому прокинулися джерела, які поступово заповнили водою котлован, перетворивши його на озеро. Пізніше береги озера заросли лісом. Цікаво, що рівень води в озері вищий, чим в Дніпрі, що підтверджує факт живлення озера джерелами, а не дніпровою водою.

Проте, на сьогодні будівництво ГАЕС знову хочуть відновити, місцеві активісти звичайно виступають проти цього і роблять все залежне від них, щоб зберегти місцевість від екологічної катастрофи. Хочеться сподіватись, що ця краса такою ж і залишиться.

Ми після прогулянки озером вирішили приготувати смачнезний суп на вогні й лише погляньте, яка крута в нас піч )

Далі ми знов на своїх вірних двоколісних конях погнали до Канева на кінофестиваль "Відкрита Ніч".

Декілька слів про фест «Відкрита ніч» – це фестиваль, покликаний що раз відкривати нові українські імена у галузі кінематографу та телевізійного виробництва. 20 рік поспіль справжні кіномани збираються наприкінці червня просто неба, щоб долучитись до останніх новинок, підтримати одне одного та похвалитися фільмами-врожаями останнього року. Фестиваль «Відкрита ніч» проходить під девізом: «Ми. Для нас. Про себе.».

Кінофестиваль «Відкрита Ніч» народився у червні 1997 року, як огляд найцікавіших здобутків саме українського кіно. Засновник і постійний організатор фестивалю — режисер Іллєнко Михайло Герасимович. На сьогодні фестиваль є своєрідною лабораторією з перевірки нових ідей для вітчизняних кінематографістів та пошуку молодих талантів, які можуть стати новими обличчями українського і світового кіно. За 20 років роботи фестивалю у складі журі побували понад 100 відомих митців не лише України, а й світу. Серед них: Ліна Костенко, Юрій Іллєнко, Олег Скрипка, Влад Троїцький, Юрій Щербак, Володимир Войтенко, Сергій Фоменко, Юрій Шевчук, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, кінознавець з Польщі Гжегож Пеньковський, композитор Вірко Балей (США) та багато інших. Фестиваль щорічно розширює свою географію.

Також перед фестивалем був маленький концерт, де співали чудові дівчата атмосфера шикарна.

До речі, саме в Каневі також проводиться Канівський кінофестиваль у серпні, така от гра слів.

Далі ми пішли спанькати й готуватись до мандрівки до Трахтемирова.

Христина Жук

Тур Вишиваним Шляхом - це дивовижна подорож найкрутішими місцями маршруту "Вишиваний Шлях", яку здійснюють четверо популярних українських мандрівників протягом 5-28 червня 2017 року.

Мета заходу – розкрити туристичний потенціал, різноманітність і красу України, символічно об'єднати західні та східні регіони, сприяти розвитку сільських територій, популяризувати активний відпочинок та здоровий спосіб життя.

Слідкуйте за новинами проекту на сайті та у соцмережах ГО «Вишиваний Шлях»:

Сайт: http://ornamentway.com/

FB: https://www.facebook.com/VyshyvaniyShlyakh

Instagram: https://www.instagram.com/ornament.way/

Переведено автоматически с украинского языка. Посмотреть оригинал