Слов'янськ нас зустрів яскравим сонцем і новеньким вокзалом. Далі відбулась прес-конференція, де ми перевіряли на скільки мобільні місцеві мешканці і чесно кажучи, мало хто подорожує. І самі міщани розуміють, що це погано, внаслідок чого народжується стереотипи про різні регіони. Причини в кожного різні, то немає достатньої кількості грошей, то пізніше і т.п., але основне - це страх покинути свій улюблений диванчик та свою зону комфорту.

Так от поговорили трохи про мандри. І самі вирушили в мінімальну мандрівку до Святогірська.

Добрались зі Слов'янська маршруткою, вартість 35 грн, їхали близько 20 хвилин. Святогірськ - крутецький курорт і ще тут є монастир.

Для того щоб потрапити на територію монастиря потрібно мати відповідний вигляд, мене туди не пустили, тому якщо дівчата планують відвідати - одягайте довгу спідницю і хустину. Також на території монастиря є зоопарк... кхе-кхе, це мене трохи здивувало. Для чого екзотичні тварини паряться в клітках у монастирі?!

Незважаючи на це монастир чудовий: ніжно голубий колір стін височіє на білій мармуровій скелі, а зверху виблискує золотими куполами, відбиваючись у дзеркальній річці. Ми піднялись на саму вершину так званої гори, підніматись вгору до години, тут ми поніжились у квітковому полі, по якому чомусь не можна ходити, і злі дяді нас насварили. Ми ще трохи подивували їх літаючим коптером і спустились вниз кататись на катамарані. Як будете тут, не впустіть цієї можливості, рослабон ще той і водичка шикарна, уже можна плавати.

Також спробували бабусин трохи скислий чай каркаде і варення з шишик, так-так з тих, що ростуть на деревах )) дивіться фото )).

По поверненню в Слов'янськ я вперше в житті каталась на гіроскутері. Рібята це афігеннно!! Спочатку страшно, а потім я вже розсікала по місцевому парку як має бути, дуже рекомендую чекнути, особливо тим, хто любить сноубордінг і всякі технічні примудрості пересування )).

Ще ми поспілкувались з місцевими жителями, чого вони хочуть та як себе почувають. В більшості люди просто хочуть миру та спокою. Наш друг відвіз нас до колишньої лікарні, яка була на лінії вогню.

Це реально страшне явище, мені аж плакати захотілось від усвідомлення того, що тут людям довелось пережити.

Після того, як з лікарні поїхали смажити сосісочки, в мене було дуже дивне відчуття, як це все поєднувати в своїй голові?...

Сумне минуле Слов'янська і теперішній спокій, і радість цього міста. Під кінець дня, коли я вже знала, де найсмачніша в місті шаурма, мені здалось, що я місцева жителька, і я в себе дома, бо дім - це там, де затишно і тепло. Місцеві люди саме так нас і зустріли!

Христина Жук

Тур Вишиваним Шляхом - це дивовижна подорож найкрутішими місцями маршруту "Вишиваний Шлях", яку здійснюють четверо популярних українських мандрівників протягом 5-28 червня 2017 року.

Мета заходу – розкрити туристичний потенціал, різноманітність і красу України, символічно об'єднати західні та східні регіони, сприяти розвитку сільських територій, популяризувати активний відпочинок та здоровий спосіб життя.

Слідкуйте за новинами проекту на сайті та у соцмережах ГО «Вишиваний Шлях»:

Сайт: http://ornamentway.com/

FB: https://www.facebook.com/VyshyvaniyShlyakh

Instagram: https://www.instagram.com/ornament.way/

Переведено автоматически с украинского языка. Посмотреть оригинал