Мала базиліка, католицький бароковий храм монастиря ордену Святого Павла, костел, освячений в ім'я Архангела Михаїла та Святого Архієпископа Станіслава Щепановського - найцікавіше культове місце історичного району Казімєж в Кракові. Знаходиться пам'ятка на Скалечній вулиці на території монастиря. Коротко іменується будівля як Паулінський костел на Скалці. Це третя, що збереглася до наших днів, будівля храму на місці двох попередніх.
Перший костел Архангела Михаїла на Скалці, романська ротонда, виник у Х-XI століттях на місці язичницького капища віслян на високому березі Вісли. Це культова будівля була свідком жорстоких, таємничих і загадкових подій того часу. Одне з них пов'язане з сучасною назвою костелу. У 1079 році в стінах храму Кракова король Польщі Болеслав Сміливий під час суперечки, яка переросла у сварку, лицарським мечем зніс голову з плечей краківського архієпископа Станіслава. Обезголовлене тіло винесли на вулицю і, поглумившись над невинно убієнним, розрубали на шматки і розкидали в окрузі. Чудесним чином зганьблені останки виявили, з'єднали, і тіло мученика поховали в костелі Архангела Михаїла на Скалці, потім перенесли на Вавель.
У 1253 році мученика Станіслава канонізували, а в XV столітті за наказом короля Казимира ІІІ на місці давньої романської будівлі побудували новий готичний храм, який освятили ім'ям Святих Михаїла і Станіслава. У XII столітті храм зруйнували шведські хрестоносці. В середині XVIII століття побудована третя культова будівля в стилі бароко, яка збереглася і діє досі.
Монументальна будівля зі сходами, балконами, ліпниною, портиками, башточками чудова як зовні, так і всередині. Внутрішнє оздоблення, ніжні м'які кольори і розкішна позолота, прикраси в стилі бароко, янголята, статуї та скульптури святих надають костелу на Скалці царську розкіш і величавість. Зберігся і функціонує орган, зібраний у стилі рококо.
У підвальному приміщенні костелу розташований національний пантеон. Вхід в нього влаштований під одними з найкрасивіших сходів, що ведуть до храму. У пантеоні покояться останки відомих людей Польщі, в тому числі поховання Яна Длугоша, польського історика та дипломата, автора книги «Історія Польщі». Серед поховань є усипальниці художників - Генріха Семирадського, Станіслава Виспянського і Яцека Мальчевського. Тут також знайшли спокій літератори - поети Адам Асник і Теофіл Ленартович, письменник Юзеф Ігнаци і ще багато інших відомих польських діячів мистецтва і науки.
Поряд з храмом розташований став святого Станіслава. Цей став ще називають «Кропильницею Польщі». Імовірно, це місце стародавніх язичеських обрядів, про які згадує у своїх записах Ян Длугош. У цьому місці були згідно з легендою кинуті розчленовані останки святого Станіслава після його вбивства.
Існуюча тепер кам'яна будова повстала у період раннього бароко в 1683-1689 роках, виконана каменотесом Яцеком Напоре згідно з замовленням Якова Задзіка, біскупа краківського з 1638 року. Його герб Кораб біля герба Длугоша (Венява) а також емблеми Паулінів були розміщені в верхній частині брами перед ставом. В середині ставу стоїть скульптура біскупа, виконана трохи пізніше від самої будови, в 1731 році. Автором її є, імовірно, швейцарський єзуїт Давид Хіл. Будова відреставрована, як і сам костел, у 1895-1896 роках за проектом архітектора Кароля Кнауса. Були додані ліхтарі, а кам’яні орли, які, за легендою, охороняли тіло святого, замінені на металеві відливки. Вода джерела сильно віддає сірководнем.
Один з пам’ятників Іоанну Павлу ІІ (я зустрів їх п’ять у Кракові, і це, впевнений, ще не всі) встановлений на території монастиря.
Перший костел Архангела Михаїла на Скалці, романська ротонда, виник у Х-XI століттях на місці язичницького капища віслян на високому березі Вісли. Це культова будівля була свідком жорстоких, таємничих і загадкових подій того часу. Одне з них пов'язане з сучасною назвою костелу. У 1079 році в стінах храму Кракова король Польщі Болеслав Сміливий під час суперечки, яка переросла у сварку, лицарським мечем зніс голову з плечей краківського архієпископа Станіслава. Обезголовлене тіло винесли на вулицю і, поглумившись над невинно убієнним, розрубали на шматки і розкидали в окрузі. Чудесним чином зганьблені останки виявили, з'єднали, і тіло мученика поховали в костелі Архангела Михаїла на Скалці, потім перенесли на Вавель.
У 1253 році мученика Станіслава канонізували, а в XV столітті за наказом короля Казимира ІІІ на місці давньої романської будівлі побудували новий готичний храм, який освятили ім'ям Святих Михаїла і Станіслава. У XII столітті храм зруйнували шведські хрестоносці. В середині XVIII століття побудована третя культова будівля в стилі бароко, яка збереглася і діє досі.
Монументальна будівля зі сходами, балконами, ліпниною, портиками, башточками чудова як зовні, так і всередині. Внутрішнє оздоблення, ніжні м'які кольори і розкішна позолота, прикраси в стилі бароко, янголята, статуї та скульптури святих надають костелу на Скалці царську розкіш і величавість. Зберігся і функціонує орган, зібраний у стилі рококо.
У підвальному приміщенні костелу розташований національний пантеон. Вхід в нього влаштований під одними з найкрасивіших сходів, що ведуть до храму. У пантеоні покояться останки відомих людей Польщі, в тому числі поховання Яна Длугоша, польського історика та дипломата, автора книги «Історія Польщі». Серед поховань є усипальниці художників - Генріха Семирадського, Станіслава Виспянського і Яцека Мальчевського. Тут також знайшли спокій літератори - поети Адам Асник і Теофіл Ленартович, письменник Юзеф Ігнаци і ще багато інших відомих польських діячів мистецтва і науки.
Поряд з храмом розташований став святого Станіслава. Цей став ще називають «Кропильницею Польщі». Імовірно, це місце стародавніх язичеських обрядів, про які згадує у своїх записах Ян Длугош. У цьому місці були згідно з легендою кинуті розчленовані останки святого Станіслава після його вбивства.
Існуюча тепер кам'яна будова повстала у період раннього бароко в 1683-1689 роках, виконана каменотесом Яцеком Напоре згідно з замовленням Якова Задзіка, біскупа краківського з 1638 року. Його герб Кораб біля герба Длугоша (Венява) а також емблеми Паулінів були розміщені в верхній частині брами перед ставом. В середині ставу стоїть скульптура біскупа, виконана трохи пізніше від самої будови, в 1731 році. Автором її є, імовірно, швейцарський єзуїт Давид Хіл. Будова відреставрована, як і сам костел, у 1895-1896 роках за проектом архітектора Кароля Кнауса. Були додані ліхтарі, а кам’яні орли, які, за легендою, охороняли тіло святого, замінені на металеві відливки. Вода джерела сильно віддає сірководнем.
Один з пам’ятників Іоанну Павлу ІІ (я зустрів їх п’ять у Кракові, і це, впевнений, ще не всі) встановлений на території монастиря.
Переведено автоматически с украинского языка. Посмотреть оригинал
Комментарии (0)
оставить комментарий
Показать другие комментарии …
