Монументальна будівля з фасадом довжиною у 250 метрів зведена у 1909-1913 роках за проектом архітектора Людвіга Бауманна для розміщення військового міністерства Австро-Угорщини. Будівля має дев’ять внутрішніх дворів, один з яких, довжиною у 40 метрів зі скляним дахом, використовувався в якості школи верхової їзди. Сім поверхів, не рахуючи мансардного; близько 1000 приміщень, 2500 вікон.
У 1938-1945 роках будівлю використовувала німецька армія. Будівля постраждала від бомбардувань союзників і під час наземних боїв з Червоною Армією. У 1952 році роботи з відновлення будівлі були завершені. Тут розміщались різні федеральні міністерства. Зараз їх три – праці, соціальних справ, охорони здоров’я і захисту прав споживачів; оцифровки і розміщення підприємств; сталого розвитку і туризму.
Центральний ризаліт виділений напівколонами іонічного ордеру, балконами і балюстрадами, левовими головами, ліпниною. В центрі даху – гігантський бронзовий двоголовий орел (розмах крил – 16 метрів). Автор – Емануель Пейндль. Поряд – алегоричні скульптури «Боротьба» і «Нагорода переможця» роботи Ганса Біттерліха. В двох трикутних фронтонах барельєфи роботи Отмара Шимковіца. Перший поверх прикрашений кам’яними головами солдат австро-угорської армії у різних формах – робота Вільгельма Хейда.
Перед будівлею – пам’ятник фельдмаршалу Радецькому і два фонтани. Кінна статуя найвидатнішого австрійського полководця свого часу фельдмаршала Йозефа Венцеля Радецького графа фон Радец створена у 1892 році скульптором Каспаром фон Цумбушем і архітектором Георгом Німаном. Пам’ятник встановлений на постамент червоного мармуру. Спереду його прикрашає бронзовий двоголовий орел, а по боках – два бронзових барельєфи, які зображують фельдмаршала на військовій раді з генералами і серед солдат його армії.
Фонтани за проектом архітектора Людвіга Бауманна встановлені у 1912 році. Кам’яні колони завершуються бронзовими двоголовими орлами. На постаменті колон – по чотири бронзові левові голови, з яких вода стікає у кам’яні басейни.
У 1938-1945 роках будівлю використовувала німецька армія. Будівля постраждала від бомбардувань союзників і під час наземних боїв з Червоною Армією. У 1952 році роботи з відновлення будівлі були завершені. Тут розміщались різні федеральні міністерства. Зараз їх три – праці, соціальних справ, охорони здоров’я і захисту прав споживачів; оцифровки і розміщення підприємств; сталого розвитку і туризму.
Центральний ризаліт виділений напівколонами іонічного ордеру, балконами і балюстрадами, левовими головами, ліпниною. В центрі даху – гігантський бронзовий двоголовий орел (розмах крил – 16 метрів). Автор – Емануель Пейндль. Поряд – алегоричні скульптури «Боротьба» і «Нагорода переможця» роботи Ганса Біттерліха. В двох трикутних фронтонах барельєфи роботи Отмара Шимковіца. Перший поверх прикрашений кам’яними головами солдат австро-угорської армії у різних формах – робота Вільгельма Хейда.
Перед будівлею – пам’ятник фельдмаршалу Радецькому і два фонтани. Кінна статуя найвидатнішого австрійського полководця свого часу фельдмаршала Йозефа Венцеля Радецького графа фон Радец створена у 1892 році скульптором Каспаром фон Цумбушем і архітектором Георгом Німаном. Пам’ятник встановлений на постамент червоного мармуру. Спереду його прикрашає бронзовий двоголовий орел, а по боках – два бронзових барельєфи, які зображують фельдмаршала на військовій раді з генералами і серед солдат його армії.
Фонтани за проектом архітектора Людвіга Бауманна встановлені у 1912 році. Кам’яні колони завершуються бронзовими двоголовими орлами. На постаменті колон – по чотири бронзові левові голови, з яких вода стікає у кам’яні басейни.
Переведено автоматически с украинского языка. Посмотреть оригинал
Комментарии (0)
оставить комментарий
Показать другие комментарии …
