Перша поїздка на Шрі-Ланку

26 декабря 2014 Время поездки: с 18 декабря 2014 по 24 декабря 2014
Репутация: +25
Добавить в друзья
Написать письмо

Доброго вечора! Ось тільки сьогодні зранку повернулись зі острова Цейлон. Вражень вдосталь - як позитивних, так і негативних. Не знаю, з яких би то почати...Добре, багато писати не буду, але основне, що запам"яталось нам і, надіюсь, стане подорожуючим у пригоді опишу. Отже, почну з того, що при першому знайомстві з місцевими жителяти, розумієш, що всі хочуть тебе надурити і отримати долари, ну, ти ж білошкірий турист, в тебе сотні доларів у кишенях! Основні "казки", які нам розповідали:

1) "Я шеф повар у Вашому готелі!Я Вас впізнав!!!Чи смачний я готую омлет?!Давайте я Вам допоможу..." - з ось таким словами до нас підходило 3 - 4 людей, навіть у сусідніх містах.Так, як я розумію, вони засікли, що ми їх майже не відрізняємо зовнішньо, особливо з початку. Вони всі починають пропонувати екскурсію, підвести (в якийсь магазин і щось там Вам примусово продати). Був у нас такий випадок, що ми приїхали поїздом в місто Галле і дивились на розклад поїздів, щоб добратись додому. До нас підходить мужчина, пропонує нам допомогу, каже, що працює на залізниці. А потім почав розпитувати - звідки ми, в якому готелі живемо і т.д. Ми його відшили і пішли далі. За 2 хв. до нас підбігає інший мужчина, який каже - "О, я Вас впізнав!Я працюю у Вашому готелі!!! Давайте і Вам поможу, покажу куди йти" і називає назву готелю. Я спочатку повірила. Думаю:"Людина сказала, як наш готель називається, точно там працює." Добре, що мене зупинив мій чоловік і каже"Слухай, ми ж тільки що розказали все те саме тому мужчині на залізниці". Ось по якій схемі вони працюють... І ще декілька таких підходило. Але, повірте, потім ми дивились в готелі на працівників і ні одного з тих аферистів не бачили)))Так що, будь ласка, не ведіться на такі історії.


2)Водії тук-туків, дуже нав"язливі, без кінця і краю зупиняють біля тебе, коли ти йдеш по порозі, хочуть підвести за гроші, дуже дешево і навіть безплатно. Хоче з ними їхати - домовляйтесь про ціну відразу, до того як сіли, краще нехай включають лічильник.

3)Найулюбленіша моя ситуація, була з в пару метрах від готелю. Ми з чоловіком пішли гуляти по вулиці, де знаходився наш готель. Виходить з одного дому мужчина, вітається і починає нас просити, щоб ми зайшли на 2хв. Ми і так просили, що не підемо і так, але він був, дуже настирливий, тикав нам своєю маленькою дитиною, що це для нього буде великою честю, якщо ми зайдемо. Затягнув нас, можна сказати, за руки. Ми із скривленими обличчями зайшли. Він нас посадив на крісла, жінка побігла робити нам чай. Почав нас стандартно розпитувати звідки ми і тому подібні речі. А ми сидимо, чекаємо, коли він скаже, що у на хоче, бо вже знали, що тут просто так нічого не буває. Ну, і він почав)))Спочатку потискав нас руки, потім цілував....(жесть)... і каже - "Я працю поваром у Вашому готель, я Вас впізнав".Я думаю, блін, задовбали!! І питаю його - "Як називається наш готель?? " Він розгубився, і показав, на зовсім інший готель. Я йому кажу, що ні, ми там не живемо, ми живемо в іншому готелі. А він мені відповідає - "Я працюю в двох готелях"))))))) і продовжує - "В нас тут було цунамі, все зруйнувало і з пожертв російських і українських туристів,я відновлюю свій будинок ". Тикає мені блокнот, де, ніби, написані суми пожертв і каже, щоб ми дали хоча б 1000 рупій. А ми тоді були останній день, їхніх грошей вже майже не було. Я на нього дивлюсь і відповідаю, що нас немає вже грошей, а він каже - "Долари такоє підійдуть"(Він мене просто порвав!) Я кажу, що ні, в нас дуже мало грошей і те, що залишилось, це нам сьогодні на харчування. Він дуже засмутився, що попав, на таких "бездоларових", ми дали йому 100 рупій, розвернулись і пішли. Загалом, дуже неприємний осад. Що тут скажеш - більшість жителів(особливо чоловіки) не хочуть працювати, страшенно ліниві і тільки вишукують, якого б туриста сьогодні надурити. Неприємно, мужики здорові, а ліниві і хитрі.

Знаєте, багато ще було моментів, коли шкодував, що вибрав цю країну. Але нам траплялись і справді щирі люди, яким в радість було нам допомогти. В основному, ми звертались до жінок, вони принаймі адекватні)) Були люди, які просто хотіли з нами привітатись або помахати рукою, без ніякого "одного долара". І природа....вона багато компенсує неприємного...океан, екзотичні рослини та тварини... таке не кожемндень побачиш!!!

Мабуть, тут потріно відпочивати так - або брати дійсно хороший готель і все включено, і не контактувати самостійно зі світом, який за межами готелю, або брати рюкзаки і подорожувати самотушки по цілому острову. Мені, здається, що до таких людей вони жителі менше чіпляють.


Що ще - дорожні правила в них майже не діють, на дорогах безкінечній пікання машин, шум,гам, крики продавців; брудно і багато жебраків; сонце, яке одразу ж спікає шкіру(сонцезахисні крем обов"язково брати!!!); громадський транспорт завжди забитий; дощі падають кожного дня, навіть не в сезон дощів, в більшості пасмурно, що не так погано, зважаючи, яке там сильне сонце (я за один день, будучи на пляжі до обіду, спекла собі обличчя до ран); жителі говорять англійською, деякі німецькою та російською; ціни для туристів завищені, тому торгуйтесь; в готелях також часто за багато безкоштовних послуг хочуть улюблені "долари".

Загалом, країна цікавенна і красива, але частково занедбати самими жителями і їх ставленням до іноземців. Хоча, можливо, це так нам пощастило. Думаю, з часом в мене залишаться лише хороші спогади...

Надіююсь, що мій відгук комусь допоможе!

Переведено автоматически с украинского языка. Посмотреть оригинал
Чтобы добавить или удалить фотографии в рассказе, перейдите в альбом этого рассказа
Похожие рассказы
Комментарии (1) оставить комментарий
Показать другие комментарии …
аватар