v-3_1

Місто свята та світла (частина 8)

10 января 2020 Время поездки: с 04 декабря 2019 по 08 декабря 2019
Репутация: +6616
Добавить в друзья
Написать письмо

Початок тут:

Частина 1. Два куми та перше знайомство з Ліоном

Частина 2. Туман, Фурв’єр та Старий Ліон

Частина 3. Трабуль, клаустрофобія та інші радощі

Частина 4. Свято Світла та брак словарного запасу

Частина 5. Пагорб Croix-Rousse та естетика робітничої архітектури

Частина 6. Півострів,  вечірнє місто та несподіване богослужіння

Частина 7. Свято Світла, студентські роботи та Сальвадор Далі


День 4. Аннесі людина та пароплав місто і озеро в Верхній Савойї

Куди поїхати з Ліона? Передивилась купу фото з навколишніх міст та містечок, перечитала таку ж купу відгуків, аж поки у фінал не вийшло двоє претендентів на фотосесію – Grenoble та Annecy.

Обидва міста по своєму мальовничі та цікаві, але ще з часів розповіді cgistalker (посилання тут), я точно знала, що хочу в Аннесі (він же Ансі, він же Annecy). А тут така нагода в двох годинах їзди від Ліона. Що ж, для скаженої коняки сім верст не крюк, тож вирушаємо в дорогу ))

До Аннесі ходять поїзди та автобуси. Найкращий тариф у автобусів, особливо, коли квиток береш заздалегідь. Поїзди дорожче, але їх більше, тому легше вибрати оптимальний час. 

В ідеальному варіанті бачився туди поїзд, звідти автобус. Але тут робітники французької залізниці вирішили пострайкувати. Мабуть, у мене карма така – якщо рейси не відміняють, то поїзди не ходять )) Тож купила квитки на автобус.

З ранку залишаю свій наплічник в камері схову хостела і чимчикую на зупинку FlixBus. Розетки, Wi-Fi та чимало місця для ніг між сидіннями – основні враження від двогодинної подорожі ))

Annecy, він же Ансі, він же Аннесі. Місто у регіоні Рона-Альпи, адміністративний центр департаменту Верхня Савойя. Перші поселення заснували тут ще римляни у 1 ст. до н. е., а вже в 11-му столітті навколо пагорба, на якому височила фортеця, починає розбудовуватись місто.

В 13-му столітті сюди переїхала резиденція Женевського графа, а трохи пізніше – Савойських герцогів. В 16-му столітті Аннесі перетворюється на центр прихистку женевських єпископів, які тікали в цей край від протестантів.

Під час Великої французької революції Верхня Савойя була завойована Францією. У 1815 році після реставрації Бурбонів повернута представникам Савойської династії. В 1860 році регіон знов ввійшов до складу Франції.

Знайомство з містом починаю з різдвяного ярмарку, тим паче один з них розташований майже поруч з вокзалом.

Глінтвейн в Аннесі смачний. Але трохи збентежила система залогу за тару, бо потрібно було побігати по периметру ярмарки, шукаючи, де ті стаканчики з пресованого пластику приймають та повертають кровне євро ))

Екскурсійну програму починаємо від об'єкту "йолка", що має 8 метрів в висоту та прославляє гірськолижні курорти Савойї.

Office de Tourisme цікаво прикрашений всередині.

Особливість багатьох будинків в Аннесі – це аркади. В минулому таке архітектурне рішення допомагало боротися з повенями, але поступово стало своєрідною "фішкою" міста.

В епоху Середньовіччя на цих землях знаходився Монастир ордену Saint Jean, про що і досі нагадує колодязь Saint Jean.

Під бортиком збереглись прізвища членів муніципалітету Аннесі, які сприяли ремонтним роботам у місті в 1689 році.

Notre-Dame de Liesse. В 13-му столітті на цьому місці звели маленьку каплицю, в якій ховались від переслідувань члени родини Женевських князів. Під час Французької революції храм був зруйнований. Від старої церкви залишилась лише дзвіниця 1530 року.

Відбудували Notre-Dame de Liesse у 1850 році в оригінальному неокласичному стилі.

Перед церквою знаходиться старовинний Фонтан Левів.

Центральну стелу фонтану тримають чотири черепашки.

Ліворуч від церкві розташувався ошатний будинок. До 1855 року тут знаходилась Ратуша, потім жив єпископ.

На кованих перилах – форель, символ міста. Аналогічне зображення є і на гербі Аннесі.

Туристичні путівники називають Аннесі "Альпійською Венецією", а про будівлі старого міста кажуть, що вони стоять "ногами у воді".

Стіни будинку оповиті плющем:

Cathédrale Saint-Pierre був побудований у 1535 році. У 16-му столітті, під час Реформації, саме він став прихистком для вигнаних з Женеви католицьких єпископів. Аннесі взагалі тоді перетворився на цитадель католицької віри в регіоні та отримав ще одну зі своїх назв "Альпійський Рим".

Одна зі стін церкви вкрита вдячним табличкам від прихожан.

По сусідству з собором знаходиться Єпископальний палац, датований кінцем 18-го століття, в якому зараз розташована Консерваторія. Але нас цікавить двір будівлі, де колись жила мадам де Варенс - муза і покровителька Жан-Жака Руссо, з якою той познайомився в 1728 році. Їй тоді було 28 років, йому – лише 16.

Варіація на тему епохальної зустрічі від Maurice Leloir звідси:

На честь Руссо у дворі Консерваторії споруджений невеличкий фонтан, прикрашений його погруддям та написом на балюстраді фонтану: "Одним квітучим ранком Руссо зустрів тут мадам де Варенс".

Поруч розташована чудернацька скульптура Francois Mezzapelle на ім’я "ZOZO". Автор створює своєрідні гібриди між людиною і твариною, стираючи кордони між світом уявним та реальним.

Невеличка набережна Quai Madame de Warens названа на честь мадам де Варенс.

Каштан, варіант зимовий ))

Загороджувальні щити залишились тут від бавовняної мануфактури, що працювала з 1804 по 1955 рр.

Гуляю по набережній. Квіточки, види та мостики, що датовані ще 14-м століттям.

Кручу головою в усі боки та бігаю навколо в пошуках найвдалішого ракурсу ))

До речі, хтось знає, що це за рослина, яка так рясно квітне у грудні?

Зверніть увагу на фасади будинків, які йдуть під воду. Саме так виглядало старе місто до того, як тут звели набережні.

Palais de I’lle. Фортеця була побудована на природному скелястому острові у 1132 році. Спочатку належала Женевським графам, потім тут розміщувався Палац Правосуддя, монетний двір та в'язниця. Зараз діє експозиція Музею історії міста.

І вид на протилежний бік:

Église Saint-François de Sales. Побудова на місці першого монастиря ордена Visitation, заснованого Франциском Сальським і Жанною де Шанталь у 1610 році. Церкву перебудували у 1644 році в архітектурному стилі контрреформації.

До кінця 18-го століття вона служила приміщенням, де знаходилися могили її засновників. У 1795 році через скасування власності духовенства, монастир і церква були перетворені у фабрику набивного ситцю. Реставрована у 19-му столітті.

Église Saint Maurice. Найстаріший храм Аннесі, зведений при домініканському монастирі у 15-му столітті. Святий Моріс вважається покровителем міста і всієї Савойї. В середину я, на жаль, не потрапила – було зачинено.

Робимо паузу в екскурсійній програмі та навідаємось до центральної різдвяної ярмарки міста.

Цікаво, що італійська мова є другою за популярністю, після французької, на вуличках Аннесі. Що і підтверджують аматорські об’яви на ярмарку ))

Du pain, du vin et du Boursin © 

Хліб, сир та вино – три незмінні складові французької кухні. Враховуючи, що Верхня Савойя – регіон гірський, то їжа тут ситна і калорійна, розрахована на активний спосіб життя. Тож, якщо не хочете наблизитися до ідеальної фігури, якою, як відомо, є коло – потрібно багато гуляти ;))

Альпійська Франція сперечається зі Швейцарією за право називатися винахідницею fondue. Кожна з цих країн вважає, що ідея занурювати хлібні шматочки в розплавлений сир народилася саме у них.

З чисельних варіантів на тему фондю, в Аннесі варто спробувати спеціальне блюдо з сиру Reblochon, що має назву Raclette. Вважається, що його готували винороби після закінчення збору винограду, коли наступали перші холоди.

Щоб зігрітися, вони розпалювали багаття та клали головку сиру на два плоских каменя. Розплавлену масу зішкрібали на шматок хліба або картоплю, так і з'явився раклет. Саме слово походить від французького "raclez" – "шкребти".

З різдвяних спеціалітетів регіону хочеться відмітити солодощі Papillote de Noël. Це шоколадні цукерки з посланням в позолоченому папері.

Легенда стверджує, що "папілоти" народилися близько 1790 року в маленькій ліонській кондитерській. Молодий писар закохався у дівчину та вирішив оригінально їй освідчитись. Він написав купу любовних записок і загорнув у кожну з них цукерку.

Хазяїн кондитерської, пан Папілот, ті послання перехопив, але гніватись не став, бо второпав, що ідея може мати комерційний успіх. Так і сталося. Цукерки з повідомленнями гарно продавались, а писар одружився зі своєю коханою, яка виявилась родичкою пана Папілота. З тих пір "papillote" с різдвяним посланням вважаються гарним подарунком до свята.

Продовжуємо прогулянку по місту:

Місцева Ратуша або Hôtel de ville – це прекрасний взірець неокласичної архітектури, яка розвивалась на території Савойї в середині 19-го століття.

На жаль, 14 листопада 2019 р. вогнем було сильно пошкоджено дах будівлі. На щастя обійшлось без жертв. Фото звідси.

Rue Saint-Claire – це серце Cтарого міста. Вона вщерть заповнена невеликими кафе, лавками та магазинчиками. Але головна особливість вулиці в її будинках, прикрашених аркадами.

Place Saint-Claire. Тут знаходиться ансамбль будинків, що залишився від бавовняної мануфактури, заснованої в 1804 році на місці монастиря. Поруч, на каналі працювала турбіна, на яку направляли воду спеціальні механічні шлюзи (ми їх бачили трохи раніше).

І саме тут, в будинок № 18, Антуан Фавр, видатний юрист і єпископ Сальський, заснував в 1606 році літературно-інтелектуальну Academie Florimontane, оскільки вважав, що "тільки в горах Савойї так благоденствують музи".

Гуляємо далі:

Грудень в Аннесі продовжує вражати ))

Château d’Annecy. Замок був відомий ще з 12-го століття. Заснували його Женевські графи на високому пагорбі, на місці старої фортеці. В 16-му столітті стає резиденцією герцогів Савойських. Потім тут розмістили казарми.

В 1953 року Château d’Annecy реставрували та відкрили в ньому Музей міста, Художній музей та Регіональну обсерваторію Альпійських озер.

Загалом, йти в середину Château d’Annecy колеги-туристи не радили. Але на випадок, якщо б я до них не дослухалась, замок виявився ще й закритим на сієсту )) То ж прямуємо далі.

Basilique de la Visitation. Церква в стилі неоготики, побудована на початку 20-го століття. Освячена в 1949 р., стала діяти як базиліка з 1951 р.

Запрошення на вході:

Інтер'єр всередині:

З еспланади базиліки путівники обіцяли гарну панорама міста, але реальність виявилась трохи скромненькою.

Повертаємось до центру та прямуємо до однойменного з містом озера.

Lac d'Annecy вважається одним з найчистіших в Європі. Воно утворилось 18 тисяч років тому в наслідок танення альпійських льодовиків. За розмірами озеро Аннесі друге у Франції.

Середня глибина озера 40 м, максимальна – 80 м. Середня температура води +22 градуси. Навколо озера розташовані гірські масиви Французьких Альп.

В озеро Аннесі впадають кілька гірських річок. По головному каналу Thiou, що прокладений через усе місто, води озера витікають у річку Fier, а вона, в свою чергу, впадає у Рону.

Île des Cygnes. Штучний Лебединий острів, мешканцями якого є ці прекрасні птахи.

Легкі на спомин лебеді, на правах хазяїв, вимагають у туристів щось смачненьке ))

Не відстають від них і лиски (fulica):

Таки квітучий грудень видався в Аннесі ))

На набережній розташований Jardin d’Europe – пейзажний парк в англійському стилі, відкритий у 1863 р.

Але хто ж встигає роздивитися той парк, коли навколо така краса!

Pont des Amours – пішохідний міст кохання (1907 р.), перекинутий через Canal du Vasse. Є у моста і своя легенда, що оповідає про двох нещасних закоханих, яких розлучила доля.

Але у спадок до нас дійшло повір'я, що якщо поцілуватися на цьому мосту, то кохання у пари буде вічним.

Canal du Vasse і платани над ним:

До речі, колись ця місцина була болотистим пасовиськом, яке заливалось водами озера. Але завдяки системі каналів і механізму регулювання рівня води в озері, яку розробив у 19-му столітті інженер Sadi Carnot, тепер це улюблене місце для прогулянок та відпочинку городян і туристів.

Знаходжу їжу та глінтвейн, вмощуюсь на березі озера. Настав час для неквапливого споглядання та насолоди краєвидами.

Замість резюме. Аннесі очікувано сподобалось. Це місто, як листівка з дорогого та фешенебельного курорту. Сюди хочеться приїхати на пенсії, щоб днями гуляти по набережній, годувати птахів та насолоджуватись загальною атмосферою спокою :))

Закінчення тут:

Частина 9. Свято Світла, черги та філософські роздуми

Чтобы добавить или удалить фотографии в рассказе, перейдите в альбом этого рассказа
 Lac d'Annecy
 Різдвяний ярмарок
 Різдвяний ярмарок та каток
 Різдвяний ярмарок
 Різдвяний ярмарок
 Місцева
 Office de Tourisme
 Вулички Аннесі
Колодязь Saint Jean
 Notre-Dame de Liesse
 Notre-Dame de Liesse
 Notre-Dame de Liesse
 Фонтан Левів
 Фонтан Левів
 До 1855 року тут знаходилась Ратуша, потім жив єпископ.
 На кованих перилах будинку - форель,  символ міста
 Набережна Аннесі
 Набережна Аннесі
 Стіни будинку оповиті плющем.
 Cathédrale Saint-Pierre
 На честь Руссо у дворі Консерваторії споруджений невеличкий фонтан, прикрашений його погруддям.
 Чудернацька скульптура Francois Mezzapelle на ім’я
 Набережна Аннесі
 Набережна Аннесі
 Грудень в Аннесі :)
 Набережна Аннесі
 Набережна Аннесі
 Набережна Аннесі
 Набережна Аннесі
 Набережна Аннесі
 Набережна Аннесі
 Набережна Аннесі
 Набережна Аннесі
 Квітучий грудень в Аннесі :)
 Набережна Аннесі
 Palais de I’lle
 Набережна Аннесі
 Église Saint-François de Sales
 Église Saint Maurice
  Різдвяний ярмарок
 Різдвяний ярмарок
 Raclette
 Papillote de Noël
 Papillote de Noël
Вулички Аннесі
 Ратуша
 Rue Saint-Claire
 Rue Saint-Claire
 Place Saint-Claire
 Place Saint-Claire
 Place Saint-Claire
 Вулички Аннесі
 Вулички Аннесі
 Вулички Аннесі
Зимовий Аннесі :)
 Château d’Annecy
 Вулички Аннесі
 Basilique de la Visitation
 Basilique de la Visitation, привітання на вході
 Basilique de la Visitation
 Види на місто
  Види на місто
 Lac d'Annecy
 Lac d'Annecy
  Lac d'Annecy
 Lac d'Annecy
  Lac d'Annecy
 Île des Cygnes
 Місцеві жителі :)
 Місцеві жителі :)
 Квітучий грудень
 Квітучий грудень
 Jardin d’Europe
  Lac d'Annecy
  Lac d'Annecy
 Lac d'Annecy
 Pont des Amours
 Pont des Amours
 Canal du Vasse
 Різдвяна їжа ))
Похожие рассказы