Місто свята і світла

01 января 2020 • Время поездки: с 04 декабря 2019 по 08 декабря 2019

Репутация: +8494

Добавить в друзья

Написать письмо

Довгий вступ. Наприкінці минулого року окремо взятий організм "ukrainian homo sapiens" почав вимагати перезавантаження та трохи позитиву. Ну, значить прийшов час вирушати, хай навіть і в коротесеньку, подорож.

Європейська столиця розумного туризму 2019 р. та гастрономічна метрополія Франції.

Батьківщина письменника Антуана де Сент-Екзюпері.

Місто, де була надрукована перша французька книга, з'явилася фондова біржа та був виписаний перший чек.

Тут брати Люм’єр зняли історично перший фільм під назвою "Вихід робітників з фабрики", що був показаний на великому екрані у 1895 р.

Місто, що не дивлячись на співзвучність своєї назви з царем звірів, отримало власне ім'я від... зграї воронів.

Здогадались, куди я почимчикувала? Так, це Ліон. Адміністративний центр департаменту Рона і регіону Овернь-Рона-Альпи та третє за населенням містом Франції (після Парижа і Марселя).

То ж який він, Ліон? Складний. Емоційний. Багатошаровий. Самодостатній. Енергетичний та привітний. В ньому стільки шарму і загадок, що ти раз за разом прагнеш повернутися, щоб ще хоч трохи пізнати його.

Що найбільше вразило? Ну, звісно, крім феєричного Fete des Lumieres та історичного/сучасного міста. Деталі. Дрібниці. Те що вщерть заповнює собою наше життя і, врешті-решт, робить його саме таким яким воно є.

Тема екології всюди. Сортування сміття. А ти без звички подовгу зависаєш над кількома баками, розмірковуючи куди запхати обгортку від цукерки, а куди шкірку від банану ))

В магазинах не має поліетиленових пакетів. На касі можна отримати або паперовий пакет, або величезну торбинку а-ля наші знамениті клітчасті сумки ))

Найпопулярніший транспорт після "11-го маршруту" – електросамокати. Підходиш до паркування, скануєш код, оплачуєш та можеш їхати. Як доїхав – лишаєш на вулиці, в кінці дня їх збирають.

Вхід в громадський транспорт через передні двері, потім вітаєшся з водієм i скануєш квиток. В Ліоні курсує гібрид автобуса з тролейбусом. Роги підіймаються там, де є лінії електропередач. А там де їх не має – роги складаються і транспортний засіб стає автобусом.

На зупинках – розклад руху, маршрути та електронне табло, що повідомляє, коли чекати на наступний транспорт.

До речі, один з шляхів Camino de Santiago проходить саме через Ліон, то ж мені на очі постійно траплялись вказівні мушлі ))

Про національний французький страйк взнала ще вдома з сайту залізниці, де пропонувалось скористатися іншими видами транспорту. В самому Ліоні все їздило, літало, працювало та обслуговувало.

Наш друк на футболках, то минуле століття. У Ліоні тексти друкують на білизні (тут головне не переплутати – з вдячністю кому сьогодні одягати плавки ;))

Найчудернацька цвітна капуста з усіх, що я бачила:

Кефір в Ліоні асоціюється виключно з Кавказом:

А шампанське розливають по величезним "тюбикам" ))

Фух, прелюдія завершена :)). Далі буде купа тексту та фото в хронологічній послідовності.

День 1. Два куми та перше знайомство з Ліоном

Нічна маршрутка до Борисполя. Десь опівночі, в Ромнах, сідають два гарно відсвяткованих кума, щоб їхати до аеропорту.

Їдемо. Куми починають обдзвонювати своїх знайомих та повідомляти, що вони посиділи, випили, подумали, потім ще випили, подумали, випили, випили та вирішили... летіти до Італії. Сказано, зроблено – вийшли на зупинку, сіли і поїхали ))

Народ в маршрутці просинається та захоплено спостерігає за кумами. Їдемо. Час іде, один з кумів починає тверезішати та вже сумнівається в успіху італійської авантюри (мабуть, якийсь з етапів "випити" просачковав). Пропонує летіти поближче, наприклад... в Мінськ. Але другий кум хоче в Італію.

Тоді перший продовжує шукати варіанти: "А поїхали краще в... Рівне. Чого в Рівне? Так туди з Києва автобуси ходять. Я ж по молодості женихатися в Рівне їздив. Не хочеш в Рівне? Добре. Тоді поїхали в Одесу! Що в Одесі? Там МОРЕ! Ти бачив море? Ні? Тюююю, кум, значить точно їдемо в Одесу".

Коли я вийшла в Борисполі, куми мирно посапували в маршрутці та, мабуть, бачили сни про море. А я ж їм навіть не подякувала за створення феєричного настрою для власної відпустки :))

Аеропорт. Летимо. Люфганза частує кавою з печивом. В ілюмінаторі миготять вогнями невеличкі міста і містечка.

Мюнхен. Довга стиковка. Встигаю покататися на поїзді між гейтами, дослідити асортимент місцевих duty free, втомитися, поспати і знову втомитися ))

Сподобалась зона релаксу в аеропорті з м'якими кріслами, живими рослинами та книгами.

Цікава ідея і з окремими кабінками для сну, але тут вже за плату – одна година коштує 15 євро.

Летимо далі.

Тепер Люфганза пригощає кавою та цукерками з оригінальною назвою "дупло" ))

Здається за ілюмінатором видніється початок вересня, а не грудня...

Я бачив Париж і досі живи. Та коли я побачив Ліон, то відчув себе безсмертним ©

Aéroport de Lyon-Saint Exupéry зустрічає гостей міста будівлею одного з найвідоміших архітекторів-футуристів сучасності Santiago Calatrava.

Фото зверху звідси.

Від аеропорту до центру міста, а саме до вокзалу Lyon Part Dieu (зупинка Gare Part-Dieu Villette), курсує трамвайний експрес Rhonexpress.

Система ж громадського транспорту Ліона (TCL) представлена 4 лініями метро, 5 трамвайними маршрутами, 2 фунікулерами та понад 130 автобусними/тролейбусними маршрутами. Для вільного пересування по місту рекомендую придбати відповідний проїзний.

Прямую до свого хостелу Alter'hostel. Проживанням залишилась задоволена – все чисто та охайно. В приміщенні є невеличкий бар, де можна випити чи перекусити.

Від центру міста хостел розташований трохи задалеко, але поруч є станція метро Valmy (10 хвилин пішки) і зупинка автобусу № 31 (2 хвилини пішки), що прямує до залізничного вокзалу Perrache.

Сподобались оригінальні кріплення для квітів та екологічна "йолка" ))

Єдине з чим спочатку виникли проблеми – це Wi-Fi. Але то були проблеми не хостелу, а складні взаємовідносини мого телефону з французьким інтернетом ))

Після підключення від телефону вимагалась реєстрація в мережі, яку він відмовлявся проходити, безкінечно виснучи на сторінці гугла. Якщо ви зіткнетесь з такою ж проблемою, наберіть вручну адресу http://example.com?, зареєструйтесь та спокійно користуйтесь місцевим Wi-Fi.

Своє знайомство з містом вирішую почати з різдвяного ярмарку на Place Carnot.

Нууу, поки якось скромненько. Людей практично не має, а Pere Noel в санях на зелений траві виглядає досить фасмагорично ))

Ялинки в асортименті, ціна від 15 до 80 євро.

Згадую двох кумів з Ромен, та вирішую діяти за їх рецептом )) Шукаю vin chaud. Він же глінтвейн. Він же глювайн. Він же "гаряче вино" та головна страва будь-якої святкової ярмарки.

Хм, дивлюсь на глінтвейн в паперовому стаканчику замість традиційної різдвяної чашки (як же я свою колекцію буду поповнювати, га?!) та згадую анекдот:

– Микола, ти чув як сусіди наше пиво називають?

– Ні, як?

– Пі-і-і-і-іво

– От повбивав би! ;))

Ладно, не бухчу, п'ю з чого дають. О! А глінтвейн-то добрий! З продегустованих варіантів "традиційний" сподобався найбільше.

Гуляю в напрямку колишньої промислової зони Ліона – району Confluence. Тут колись розміщувався оптовий ринок міста, численні фабрики, в'язниця та порт. Після поступового закриття фабрик в кінці 20-го століття проект урбанізації територій вдихнув нове життя в район та допоміг розширити місто у південному напрямку.

Великий торговий центр. Прикрасами та асортиментом нас вже не здивуєш, а от громадський туалет з красними доріжками я бачила вперше ))

Красуня-ялинка:

Eglise Sainte Blandine. Церква побудована в кінці 19-го століття в неоготичному стилі.

У 2008 р. поп-група Glorious запропонувала церкві вечірню програму, що поєднувала в собі молитву та концерт. Так народився проект "Eglise Lyon Centre". І за чотири роки кількість парафіян Eglise Sainte Blandine зросла у п'ять разів.

Сутеніє. Вечірнє місто запалює вогні, що примарами відбиваються у воді та створюють яскраво-химерні віддзеркалення.

Футуристична, подібна космічному кораблю, форма Musee des Confluences встигла набути статус пам'ятки міста.

Музей був побудований в 2014 р. та майже одразу отримав звання найбільш відвідуваного місця Ліону. Унікальне поєднання строкатості форм, скла і бетону створило єдину у своєму роді архітектурну споруду.

Треба зазначити, що Ліон географічно поділений на частини двома річками – Роной та Соной. Центром міста вважається Presq'uile – півострів між цими річками. Ліворуч від півострова розташоване Старе місто, праворуч – Нове.

Район Confluence (в перекладі "злиття"), по якому ми гуляємо, розташований на півострові і ми якраз дійшли до його закінчення (ну, або початку). Це місце злиття двох річок – Rhone (ліворуч) та Saona (праворуч).