Балтійська осінь. Частина 3. Фінляндія

13 февраля 2020 Время поездки: с 17 октября 2019 по 17 октября 2019
Репутация: +736.5
Добавить в друзья
Написать письмо

Балтійська осінь. Частина 1. Латвія >>>

Балтійська осінь. Частина 2. Естонія >>>

Бути кілька днів в Талліні – і не з’їздити на один в Хельсінкі – просто неможливо. Особливо враховуючи відсутність лоукостів з Києва до Хельсінкі та вартість готелів у столиці Фінляндії. Наразі, рейси між столицями Естонії та Фінляндії наразі здійснюють три поромні компанії:

«Tallink&Silja Line»

«Viking Line»

та «Eckero».

Найнижчі ціни та найбільша кількість рейсів – у «Таллінка», хоча час від часу проскакували акції у «Eckero». Але не дуже зручний розклад (єдний ранковий рейс з Таллінна о 06:00) переважив у виборі в бік «Таллінка». Квитки купував за 2 місяці одразу RT (вартість 60 євро за двох) відправлення з Таллінна о 10:30, прибуття у Хельсінки о 12:30, відправлення з Хельсінки о 19:30, повернення у Таллінн о 21:30.

Отже, після сніданку вирішили у портовий термінал. Пороми «Таллінка» швартуються не у Терміналі А (найближчому), а у Терміналі D (найдальшому і найсучаснішому). Йти від готелю хвилин 15-20. Людський фактор на вході у термінал відсутній – ніяких контролерів, для входу необхідно прикласти посадковий талон з QR-кодом (он-лайн реєстрація починається за 48 годин до відправлення) у роздрукованому чи електронному вигляді до зчитувача на екрані терміналу. Після чого турнікет розсунеться, що означатиме можливість проходу далі. 

У терміналі, крім великого залу очікування, розташовано ще й чималий дьюті-фрі, основний асортимент – естонський шоколад «Kalev» (в тому числі з символікою поромної компанії), алкоголь з різних країн світу та різноманітні іграшки та сувеніри. Ціни – на рівні талліннських супермаркетів. Але, ясна річ, для жителів Фінляндії дешевше (фінни – основний контингент пасажирів лінії Хельсінки-Таллін-Хельсінки). 

Доступ на пором відкривають приблизно за 45 хвилин до відправлення. Рейс був у будній день, тому вільних місць було чимало. Більшість з них розташовано у барі на кормі.  Пором також являє собою зону безмитної торгівлі, тому  магазин дьюті-фрі там величезний. За відвідуванням бутиків та спогляданням штормлячого Балтійського моря (фото крізь ілюмінатори вийшли нечіткими) ц години пройшли непомітно. Єдине, що запам’яталось – це маленькі скелясті острівці (т.з. «шхери») практично в акваторії  хельсінського порту, на яких розташовувались по одному житловому будинку та кілька сосен.

«Приватний» острів за 500-1000м від столиці – що може бути екзотичнішим!

Як і описувалось на відповідних сайтах, одразу біля виходу з Терміналу, знаходиться кінцева зупинка трамваю №7, що йде в центр міста. Квитки на міський транспорт (1 поїздка 2,90 €, безлімітний на день 8 €) можна купити лише в автоматі, причому оплата лише монетами або платіжною карткою (банкноти жодних номіналів не приймаються). Найближчі до порту району – це сучасні житлові та офісні квартали, будинки багатоповерхові, з темної цегли. Виходимо на п’ятій від порту зупинці – «Kamppi». Просто біля зупинки – величезний одноіменний торгівельний центр, під яким знаходиться одноіменна станція метро та автовокзал. Бренди – в основному скандинавські. Зробили деякі покупки.

Цікава деталь: у величезному «Kamppi» немає продуктового супермаркету, але є багато кафе ,в т.ч. і східної кухні. Якщо відвідати супермаркет все ж необхідно – то він на протилежному боці вулиці, та не абиякий, а популярної європейської мережі LiDL. Асортимент та ціни – як завжди, приємно радують. До увагу прихильників фінської кави «Paulig» – вартість у  LiDL. Хельсінки – 4,45 євро за 0,5 кг. Для порівняння, і Києві – 135 грн за 0,25 кг. Feel the difference. Одразу за торгівельним центром знаходиться дуже цікава споруда – «Каплиця тиші».  Виконана у формі велетенського кокону, декорована деревом. Її мета – дати людям усамітнитись, зібратися з думками, знайти пораду у непростих життєвих ситуаціях. 

 В ній не проводяться богослужіння, але є можливість поспілкуватися із священником або соціальним працівником. Далі, знов на трамваї №7 вирушаємо до візитної картки столиці Фінляндії – величного Кафедрального Собору. Виходити на четвертій зупинці – «Senaantintori» (Сенатська площа). На площі, на невеликій височині знаходиться величний і в той же час легкий Кафедральний Собор нереально білого кольору.

Який надзвичайно контрастує з переважно темною забудовою міста. Храм належить лютеранській конфесії, тому в середині дуже аскетичний. Вхід безкоштовний. В лютеранських храмах немає ікон, але є неодмінні статуї засновників релігії, зокрема Мартіна Лютера. Є неодмінний оргАн. Спускаємося до Старого Порту. Осінь, прохолодно, дрібний дощ. Від порту починається широковідомий хельсінський бульвар-парк Esplanada.

Малолюдно, сутеніє. Знаменитий фонтан Хавіс Аманда вже не працює. Рибний ринок на набережній теж починає розходитись. На самій набережній,серед шикарних старовинних багато зіркових готелів дуже ошатно виглядає Мерія Хельсінки.

Далі на трамваї №2 (будьте пильні, ходить дуже рідко приблизно раз на 20-25 хвилин, на цій площі якого маршрут роздвоюється, важливо не помилитись з напрямком) вирушаємо до ще однієї  хельсінської пам’ятки – «Tempelliaukion kirkko» (Церкви у скелі). Виходити треба на зупинці «Sammonkatu». Після площі Маннергейма (яка теоретично є центральною в місті), з якої відкривається вид на Центральний залізничний вокзал у стилі модерн...

...починаються звичайні житлові райони зі школами, магазинами, музеями. Запам’ятався Зоологычний музей із скульптурою національної тварини Фінляндії – лося звичайного. До «Sammonkatu» доїзжаємо хвилин за 20. «Tempelliaukion» знаходиться в середині житлового кварталу. А квартал сам з одного боку звичайний (просто спальний район віддалений від центру), але складається часткового із традиційних будинків 1930-х років, а частково із сучасних, 2000-х, декорованих під старовину.

Різницю знайти досить важко, хіба що по датах будівництва на стінах самих будинків. На невеликій площі поміж житлових будинків є невеликий пагорб, на вершині якого «хаотично» накидана купа каміння. Повсюди таблички (фінською та англійською), що на пагорб підійматися заборонено. Як ви вже здогадалися, «Tempelliaukion kirkko» знаходиться в середині пагорбу.

Здивувало, що церква має два входи – центральний та службовий. Вхід платний – 3 €.  Церква абсолютно кругла, зі скляною стелею з мозаїковими візерунками (на якій проглядається каміння) та великою кількістю м’яких крісел. Також належить лютеранській конфесії, але напевно більш прогресивній її гілці, оскільки крім органу на кафедрі розміщено рояль, ударну установку та контрабас. В принципі, один раз відвідати можна.

Далі, на тому ж трамваї №2 повертаємося в центр, до площі К.Маннергейма. Були ще плани поїхати до монумента Яна Сібеліуса (знаного фінського композитора, який, в тому числі, писав твори для оргАну) і сам монумент якому виготовлено у вигляді органних труб, у яких під час сильного вітру можна почути звуки, схожі на музику органу, але через великі інтервали руху транспорту, вирішили не ризикувати. З обох боків площі К.Маннергейма розташовано багато важливих для міста та країни споруд.

Парламент Фінляндії:

Палац музики «Фінляндія»:

Театр "Kiasma":

Національна бібліотека:

Нажаль, дрібний дощ завадив зробити якісніші фото. В час, що лишився відвідали супермаркет, що містився на 0-му поверсі одного з офісних центрів на площі. Ціни на основні товари мало відрізняються від цін в супермаркетах інших країн західної Європи. А от ціни в кафе в Терміналі Хельсінського порту вразили відверто: чашка кави за 4,50 € та бокал пива за 6,00 € – таке рідко можна побачити в Європі. Хоча на загальне враження від столиці Фінляндії це не вплинуло. Місто своєрідне, місцями суворе, космополітичне (мешканців з Близького Сходу та півдня Європи побачити довелося), але разом з тим має свій стиль, своє обличчя, яке намагається підтримувати, хоча б в тому, що новітня архітектура яку якщо й не вдається мімікрувати під старовину, все одно виглядає привабливо і майже гармонійно.

Чтобы добавить или удалить фотографии в рассказе, перейдите в альбом этого рассказа
Похожие рассказы