Готель із нюансами

Готель зовсім не такий вже й поганий і зовсім не "ужас, ужас!", Але є безліч нюансів, через які відпочинок у ньому може і не сподобатись. Можливо, навіть, більшості він не сподобається гарантовано. То ж, зважайте на усі нюанси, перш ніж купувати тур в "Ель Хайат".
Мені особисто відпочинок сподобався. Можливо через те, що вартість туру, що включав переліт, трансфер, проживання та харчування виявилась меншою за вартість самих лише авіаквитків з Києва до Шарму і назад. Я цілеспрямовано збирався до Дахабу або в Шарм в район Набк, де можна покатати з кайтом. Тож, вочевидь, за низької ціни цей варіант цілком нормальний.

Кому гарантовано не сподобається готель?

1) Тим, хто хоче жити біля моря - тут все зрозуміло. "Ель Хайат" розташовано на другій лінії на вулиці Ель-Салах - центральній артерії Набку. До орендованого пляжу "Порто Біч" йти далеченько - пішки близько 25 хвилин. Раніше готель орендував значно кращий пляж "Паттайя Біч", що розташовано у 10 хвилинах пішки від готелю. Нині "Паттайя" на ремонті.
2) Тим, хто хоче багато купатися у морі :) Забудьте. Море біля "Порто біч" мілке (як і всюди у Набку), до помірної глибини, де можна поплавати, треба йти і йти. Власного понтону на пляжі нема. До понтонів сусідніх готелів "Рідженсі Плаза" та "Корал Сі" намагаються не пускати охоронці.
3) Тим, хто хоче подивитися рибок. Їх на мілині "Порто Біч" також не побачити. Доведеться брати екскурсію або їхати на один з платних пляжів Шарму (найкращий, без сумнівів - Ель Фанар, також непогані Ріф Біч та Фарш Біч).
4) Тим, хто звик до високого рівня сервісу. На жаль, "Ель Хайат" тут нічого не може запропонувати.
5) Тим, хто звик до сучасних номерів...
6) Тим, хто звик до різноманітного і якісного харчування...
7) Тим, хто звик до насиченної розважальної програми...
8) Тим, хто приїжджає на відпочинок, щоб "побухати із видом на море" (хоча, навіть в Ель Хайаті декому вдавалось набратися ще до обіда)...
9) Тим, хто надто чутливий до чистоти (зверніть увагу на "Ріксос" або "Штайгенбергер")...
10) Тим, хто прагне тиші та релаксу - у "Ель Хайаті" подекуди буває дещо шумно і вдень біля басейну і ввечері. Якщо номер виходить на бар біля нижнього басейну, вечори можуть бути доволі не нудними...

Кому "Ель Хайат" може підійти:
1) Тим, хто шукає дуже бюджетний відпочинок
2) Хто готовий за морем та рибками їздити на інші пляжі ШеШ
3) Хто бажає скористатися послугами числених кайт-станцій Набку
4) Хто збирається присвятити час екскурсіям (у т.ч. у Ізраїль) і кому готель потрібен лише переночувати
5) Також "Ель Хайат" - непоганий вибір для тусовщиць(ків), що планують по ночах "рвати" дискотеки Шарма, а вдень дрихнути та відмокати у басейні.

Тепер про власний досвід. Я потрапив до "Ель Хайату" як раз у найбільш "пекельний" період між двома Різдвами, коли на рецепції щодня палали скандали, і чимало гостей або переселилися в інші готелі, або ж залишилися, але із відчуттям образи та незадоволення.

Особисто я не мав жодних проблем із поселенням. Літак прилетів о сьомій. О восьмій вже був в готелі. Привітався із менеджерами арабською та попросив надати мені номер із видом на басейн (також арабською, повірте, завчити десяток-другий фраз не важко). Попросили почекати півгодини. Прогулявся теріторією (вона маленька), коли повернувся - отримав номер у 23-му корпусі, із вікном на амфітеатр і мініатюрним балкончиком у внутрішній двір. У номері усе було чисто та майже усе працювало. Не працювали декоративні підсвітки біля ліжка. Це, звичайно, жахливо, але не смертельно. Не працював роз'єм комп'ютерної мережі біля ліжка (до речі, на рецепції вай-фай є і непоганий). Також пульт від ТВ перемикав канали, регулював гучність, але категорично не бажав вимикати телевізор, для цього треба було вставати з ліжка і тиснути кнопку. Жах, але я впорався. Тим більше, що з 18 каналів три були російські, а решта арабські, два з яких показували фільми англійською з субтитрами.
Без жартів, але дуже попервах нервувало те, що протягом десяти днів жодного разу не було гарячої, чи, принаймні теплої води. Вибір був між холодною та "літньою". Згодом віднісся філософськи і об'явив собі декаду загартування. Хоча, звичайно, після такого про наявність якихось зірок у готелю говорити зайве.

Харчування також спочатку не сподобалось (дуже м'яко кажучи). Такої аж страшної антисанітарії, як деякі, я не помітив, але ось слабенький вибір страв засмучував. Як і деякі проблеми із посудом.На сніданок за десять днів лише один раз були сосиски. А так - фуля, рис, відварні помідори, фасоля. Огірки та помідори та творог (як і усюди). Малоїстівні ковбаса та сири. Млинці смажили звечора, і зранку вони були гливкі та холодні (тож, можна вважати, їх не було взагалі). Омлети робили на двох пательнях, тож інколи треба було почекати їх. На обід і вечерю до Нового року не було фруктів, що схоже на нонсенс. Після Нового року на обід почали виставляти зелену диню шматочками (ніяку) та апельсини (смачні).
Біда із напоями у столовій (зрозуміло, що ресторану "Фараон" більше лічить ранг столовки). Кава - тільки розчинна з банки. Кавові чашки швидко закінчувалися, поповнення доводилося чекати дуже довго. На заміну можна було скористатися пластиковими стаканчиками. Які також інколи закінчувалися. Ложечки - також тільки пластикові.
Соки (з концентрату) на сніданок наливаєшь самостійно, на обід та вечерю - стоїш у черзі, щоб тобі налили у пластиковий стаканчик. У тій самій черзі стоять за пивом (у пластикові стаканчики, постійно закінчувалося, через що виникали скандали) та вином (кілька разів з'являлося на вечерю, у пластикові стаканчики, закінчувалося швидше за пиво).
М'ясо та риба на обід та вечерю були майже завжди, але не завжди їх можна було їсти. Інколи смажили гріль. Курку стабільно перепалювали до стану вугілля, а от ковбаски та котлетки в них непоганно виходили. Риба - від доволі смачної до відверто неїстівної. Гуляш непоганий, рулетики інколи були, буженинка.

Салати до Нового року були відверто дивні, тож народ харчувався помідорами та огірками. Після Нового року стало дещо краще, навіть були спроби робити грецький салат (але без олив). Мені дуже сподобалися відварна чечевиця та ікра з синеньких.
Посуд інколи закінчувався, що відверто дратувало. Або, скажімо, дивувала ситуація, коли є тарілки, але нема виделок. З іншого боку, чимало гостей забирали тарілки, чашки та ложки-виделки у номери.
Столи прибирали, але вкидається в очі нестача персоналу. Тож подекуди більшість столів під час особливо обіду та вечері стоїть неприбрана. Також засмучує відсутність (майже завжди) серветок.

Теріторія готелю маленька та гарненька - про це вже багато писали. На жаль, на "задворках" не усе таке чистеньке, тим, хто любить гуляти бічними вуличками, у "Ель Хайаті" не варто цього робити.
До речі, про тренажерний зал. Пишуть, що його в готелі нема. Це - не так. Він є, під відкритим небом, на ремонті, як і увесь СПА. Я пояснив якось менеджеру, що мені дуже потрібно час від часу туди навідуватися і попросив його надати доступ до тренажерів. Це виявилось нескладно, оскільки двері до СПА з бічної вулички і не зачинялися ніколи. Тож я ходив на тренажери щодня. Менеджер направив прибиральників, щоб вони змахнули з гантелів та лавок товстий шар пилу. Вочевидь, я став першим відвідувачем зали за кілька років. З реквізиту - лавка із штангою для жиму лежачі та набір "млинців", набір гантелів від 12,5 до 25 кг, трапеція для тяги на "крила", тяга на тріцепси. Інші тренажери не працюють, але того що є, цілком достатньо.

Бассейни - їх три + лужа для малюків. Найменший басейн підігрівається і таки доволі приємний для плавання, хіба що малуватий. Більші басейни,верхній та нижній, холодні. Втім, і в них можна зануритися, трохи поплавати, перед тим, як стрибнути до теплого басейну. Із бонусів - персонал крізь пальці дивиться, якщо ви плаваєте у теплому басейні після заходу сонця і навіть після вечері.
З мінусів - місця біля басейнів малувато, ліжаки стоять впритул, їх на усіх охочіх не вистачає.


Бари. На пляжі - платний. У лоббі - вважайте, його нема - в ньому лише платні коктейлі або справжня кава (також платно). Бари біля басейнів працюють періодично, усе постійно закінчується, втім, якщо не робити з цього трагедії, то трішечки залити в організм ром-коли чи "Стели" можна було майже завжди.
Ввечері бар біля нижнього басейну перетворюється на епіцентр вечірки. Інколи занадто гучної. Дратувало те, що деякі відвідувачі дуже голосно кричать, та ще й переважно нецензурно.

До речі, про контингент. Переважно більшість - українці та білоруси. Хвилями накочувалися заїзди гостей з Казакстану. Чимало було поляків. Усі інші були присутні у "штучному" варіанті і потрапили до готелю через букінг.ком. Було трохи італійців, турки, кілька китайців, японська пара, парочка німців, вірмени, угорці, ну і, звичайно, якась кількість місцевих, які, втім, не створювали проблем, як деякі.
Головна проблема контингенту - перманентна і голосна нецензурна лайка. Зрозуміло, що до "Ель Хайату" випускники Кембріджів в чергу не стоять, але рівень деяких гостей просто шокує. Весело, але водночас, і сумно, спостерігати за сценками із застиглих 90-х. Усі ці квазі-пацанські манери і понти. "Как сам, братішка?", "чо за дєла, корешок!" і в тому ж дусі. Золоті ланцюжки, окуляри-"капельки", татухи, нарочито загальмовані рухи і картава вимова у ніс.
Втім, це ще - не гірший варіант. Коли зранку у басейн падає п'яна тітка, що на весь готель волає, як її "всє зає..". і які "всє піда..." і "какой отель ху..." Це трохи напружує. Як і трійко на перший вигляд миленьких дівчисьок з сіняокої, які в перші ж години у готелі примудрилися нажертися в хлам і вдертися до басейну із криками "Бєларусія атдихаєт, ..." (далі вирізано цензурою).
Втім, публіка у готелі якось мінялася хвилями і були й чудові моменти. Доставляла задоволення гра у ватерполо Польща-Україна-Біларусь. Здивувала китайська парочка, що приперлась у басейн у гідрокостюмах. Справжнім вибухом став приїзд п'ятірки веселих дівчат з України, що танцювали за будь-якої нагоди, у т.ч. і біля басейнів. Якось вчасно сталися італійці, один з яких сам аніматор, але приїхав у "Ель Хайат" відпочити. Як цей Челентано запалював!


Місцеві аніматори - хлопці з України та місцевий, їх шеф - дівчина з Біларусі, в принципі, щось робили, але це далеко не те, до чого звикли гості отелей, скажімо так, покраще. Особливої анімації в готелі фактично нема. Проводять інколи ранкову йогу, кілька разів була аквааеробіка. Один раз була подоба міні-діско, конкурс на Мр. и Мс. Готель та дискотека, але усе доволі слабеньке.

Що гарного у готелі? Більшості сподобається архітектурний стиль - "Ель Хайат" створено як імітацію Карнакського храму. Ввечері цікаве підсвічування (подекуди працює не на усіх корпусах). Цікаве оформлення номерів. Територія доволі зелена, хоча у порівнянні з "нормальними" готелями чогось такого особливого нема. Після Нового року почали включати фонтанчик та два штучні водопадики - вони створюють подобу певної атмосфери.
Також мені особисто сподобалось, що готель знаходиться неподалік променаду Костал Роуд - доріжки, що йде між низкою готелів Набку та пляжами. Власне пляж "Порто Біч" знаходиться приблизно посередині цього променаду. Гарне місце і просто для прогулянок і для джогінгу. Зранку перед сніданком я бігав від готеля до "Порто" і потім променадом на північ повз "Баоуф Інтернешнл"" (закритий), "Рідженсі Плаза", "Си Біч", "Джаз Мірабель", "Альбатрос Модерна", "Штайгенбергер" до "Барсело" і потім на довгий пантон у море, із прицілом, щоб вибігти на нього із сходом сонця. Ввечері, перед вечерею, пробігав "південний маршрут" - від "Порто Біч" повз обидва "Корал Сі", "Аврору", "Лагуну Віста" (на ремонті), обидва "Ріксоси", "ТУІ Межік Лайф", "Амвей Ойоун", "Гранд Плаза" та "Паротель" (колишній "Редіссон Блю") до "Нубійського селища" із розрахунком, щоб пробігти дистанцію до того, як сонце сховається. Назад повертався, не кваплячись, пішки, роблячи зупинку послухати живу музику у "Ріксосі".
Охоронці на Костал Роуд інколи намагаються задавати питання, але, оскільки джогерів чимало, особливо не насідають. Універсальний ключ - привітання арабською мовою. Якщо ви можете зв'язати кілька слів арабською, можете розраховувати на найкраще ставлення та сприяння з боку місцевих.


Що ще? Так, багато помітили зміни на краще після Нового року. Дехто це пов'язує із "бунтом", що влаштували незадоволені гості напередодні новорічної вечірки. Але це не так. Напередодні Нового року у готелі відбулася зустріч менеджера місцевої керуючої компанії (приїхав з Кайро на день) та чи то інвесторки, чи представниці інвестора (затрималась в готелі на два дні). Пані розмовляла бездоганною англійською, але мені здалося, вона - німкеня. Мова як раз йшла про поступове впровадження базових сервісів і крок за кроком вихід на рівень колишнього "Ель Хайат Свісс Інн". Адже колись готель був якісною "четвіркою", відомою не тільки архітектурою, але й гарним сервісом, а також запальними вечірками (готель мав власну дискотеку, коли їх було у ШеШ ще обмаль).
Власне, саме із цим менеджером, заскочивши його зненацька, я домовлявся про відвідування спортзалу. А потім трохи поговорили про те, чому готель "хворіє" (я пам'ятаю його зовсім іншим). Він і розповів, що поки що готель лише "запускають". Після роботи протягом десяти років без ремонтів та реновацій він був законсервований на два роки, аж до продажу іншому власнику. Сьогодні готель розконсервували, але, як ви розумієте, за усі ці роки він дещо "зносився". Відновлювати його будуть ще довго. У планах власника - відновити готель і лише потім вивести його на європейських туроператорів. Наразі готель бронюється лише для туристів з СНД та для випадкових туристів з букінга . І за дуже невеликі гроші. Інколи смішно слухати, коли хтось бідкається, що готель не тягне на 4 зірки, але при тому сам заплатив менше, ніж за найгіршу "трійку" десь на третій лінії.
___________________
То ж резюмуючи. Якщо ви хочете відпочити і не хочеться перти із собою намет - "Ель Хайат" - можливий вибір. Якщо збираєте гроші на новенький сноуборд і особливо витрачати нема що, а прикупити трохи літа посеред зими хочеться - також "Ель Хайат" підійде. Якщо ви чутливі до рівня сервісу - поки що "Ель Хайат" не рекомендую. Можливо згодом. Але тоді він буде коштувати трохи інші гроші.
Втім, за будь-які гроші і у будь-якому готелі можна відпочити гарно і можна відпочити погано. Не завжди це залежить від готелю, але практично завжди - від людини. Усім гарного Єгипту!