Моравське намисто. Кромержиж
Для мене кульмінація Оломоуцької частини подорожі – Кромержиж. Давно в інтернеті побачила фото саду і зрозуміла, що мені туди потрібно. Але їхати до Кромежижу з Праги довго, тому ідея відпала. І ось день здійснення мрій.
Їхали потягом з пересадкою в Хуліні. Час на пересадку – 7 хвилин. Приїхали вчасно, перейшли в вокзал. У нас була перша колія з якоюсь буквою. Вийшли на першу колію, видно потяг, але він, практично доїхавши до вокзалу, їде з іншої сторони будівлі. Німа сцена. Для мене вокзал – з одного боку вихід на колії, з іншої – в місто. Але вокзал в Хуліні виявся нестандартним – колії з двох сторін.
Вісім хвилин і ми в Кромержижі, до палацу недалеко, а потім парк. Я не дуже люблю музеї, мені потрібен простір та свобода. В Кромержижі, як не дивно, хотілося більше, чим встигали. Ми взяли екскурсію представницькими залами, Квітковий сад та вежу. За вежу доплатили, а інше за рахунок Olomouc region Card. Ще хотіла картинну галерею, там цікава колекція та оригінали картин з палацу, та Сала Террана, але на касі вічливо порадили почекати й купити білети потім. Вони були праві, ми ледве встигли за своєю програмою. Не встигли – вийти центральну площу та пообідати.
Кромержиж повністю виправдав очікування. Палац – дуже красиво, архієпископи знали, як жити шикарно.
Гарні види на місто з башти палацу:
Від палацу до Квіткового саду йти хвилин двадцять, так що вийшла невеличка екскурсія містом. Всюди вказівники, заблукати складно.
Нарешті дійщли до Квіткового саду:
Квітковий сад, незважаючи на спекотне літо, гарний. Палац та квітковий сад в списку пам'яток UNESCO.
Скільки жаб на острівці?
На шляху до вокзалу – прогулянка передзамковим парком.
День пролетів непомітно. Ми повернулися до готелю, пора збирати речі. Завтра ми переїжджаємо до Брно.
Моравське намисто, або З першого разу у неї не вийшло...>>>
Моравське намисто. Оломоуц >>>
