Моравське намисто, або З першого разу у неї не вийшло...

Ні для кого на цьому сайті, особливо на форумі, не секрет мої нездорові відносини з Чехією, кожний раз у мене залишається багато місць, в яких хотілося би побувати, ну а Прага – це просто катастрофа, туди я хочу завжди.

Оломоуц для мене був недосяжним містом. Перший раз я туди не потрапила в далекому 2007, було два тури одного туроператора з різницею в один день, які відрізнялися тільки наявністю або відсутністю цього міста, і тим, що тур з Оломоуцем мав везти гід, з яким дуже хотіли поїхати. В результаті тур з Оломоуца не набрався і поїхали ми в Чехію з чудовим гідом, але без Оломоуца. Це була моя друга Чехія, після якої я розуміла, що третя точно буде попереду.

Другий раз в Оломоуц я не потрапила в 2010 році, коли збиралася в тур з іншим туроператором, але мені не відкрили візу, і знову я не потрапила в Оломоуц.

З того часу не можу сказати, що Оломоуц став для мене метою, але побачити місто, яке так сильно опиралося зустрічі, при можливості хотілося. Тому, коли щось цікаве траплялося по Оломоуцу, зберігалося в закладках. Хоча багато не траплялося, тому що регіон непопулярний серед наших співвітчизників.

В 2019 році ідея поїздки виникла спонтанно, за місяць було все зроблено – готелі, квитки, план поїздки. Спочатку дуже захотілося в тур по Австрії і півночі Італії, в якому були зібрані як мінімум 50% моїх бажань і мрій. Але загальні витрати по туру виходили досить високими, і дати не ідеально підходили, тому вирішили щось обрати на більш підходящі дати, але більш бюджетно. Для мене в випадках, коли потрібно бюджетно, завжди є готове рішення – Прага. І завжди питання – що  там робити в n + 1 раз? В результаті, що робити накидала, причому, як завжди бажань виявилося більше, ніж днів.

Транспорт традиційно засмутив, тому що купувати квитки за місяць до вильоту на Прагу вже не бюджетно, а головне, потрібно ще добратися до Києва з мого улюбленого міста, в якому є аеропорт, але полетіти можна мало куди. В результаті ідея авіа Прага стала дуже некомфортною, тому що якщо з моменту виїзду з дому до прибуття на місце, проходять майже добу, а переліт при цьому зовсім невеликий, навіщо такі літаки?

Альтернатива з'явилася несподівано, потяги та автобуси – наше все. Минулої зими у нас пустили новий потяг на Ужгород. Почала моніторити варіанти, як дістатися зі Львова-Ужгорода автобусом. Згадала про Лео-Експрес – довозка до Кошице автобусом, а там поїзд до Праги. Подивилася схему руху, а поїзд їде через Оломоуц, і Прага відпала. І знову з'явилися Оломоуц і Брно.

Чому  з'явилося Брно? Тому що рядом замок Ледніце, який завжди вражав, але не настільки, щоб їхати туди за один день з Праги або Відня.

В результаті план перетворився в такий: Дніпро-Ужгород потяг, потім Лео-Ексресс до Оломоуца - 5 днів Оломоуц (виїзди: Боузов, Штенберк, Чеши-під-Козирем, Кромержиж) - 5 днів Брно (виїзди: Лисіце, Пернштейн, Ледніце, Валтіце, Вранов-над-Дией, Знайомо, Яромержице-над-Рокитною) - переїзд до Праги, день у Празі та ввечері від'їзд на Ужгород. Хоча плани були більш масштабними, пишу вже фактичний маршрут.

Слабкою ланкою цієї схеми був нічний переїзд в автобусі і сидячому поїзді. Але по факту виявилося цілком нормально.

Лео-Експрес рекомендую людям з міцними нервами. Автобус приїздить до Кошице за 15-20 хвилин до відправлення потягу. Практично весь час переїзду з Ужгорода до Кошице – перехід кордону. З відгуків про Лео-Експрес видно, що вчасно на потяг встигають не завжди. Нам повезло. Нас затримали на кордоні, водії вже нервували, ми спізнилася за розкладом хвилин на 7, але після спринтерського забігу по вокзалу Кошице, побачили, що потяг ще зачинений, йде прибирання, і це за 5 хвилин до відправлення. Хвилини за 1,5 потяг відкрили і за розкладом поїхали. В Оломоуц ми спізнилися хвилин на 40, нам це було даже вигідно, бо за розкладом ми мали прибути до Оломоуца о пятій ранку, а реально вже ближче до шостої. Не враховуючи на лотерею з проходженням кордону, все інше у Лео-Експрес цілком влаштувало.

Всі пересування планувалися тільки громадським транспортом – поїздами і автобусами.

Моравія підкорила – спокійно, красиво, відсутність натовпів туристів, баланс історичні об'єкти-красиво-природа. У перший раз Прага мене після всього маршруту не зачепила зовсім. Кромержиж та Ледніце були очікуваними перлинами в цій подорожі, але виявилось ще багато цікавих місць, які в дійсності виявилися краще очікувань.

Отже, моє моравське намисто.

Оломоуц – маленьке, комфортне місто фонтанів та храмів, в якому центр – концентрація історичних пам’яток.

Зоопарк Оломоуца Zoologická zahrada Olomouc – чудове розташування і ідеальні умови для тварин. Жирафи - мої фаворити.

Зоопарк Оломоуца

Базиліка, Оломоуц Svaty Kopecek Bazilika. Атмосферне місце, рекомендую.

Фортеця Боузов Hrad Bouzov. Я не любитель фортець, більше замків, але в цей раз всі фортеці вразили.

Штенберк – невелике містечко з добре збереженою історичною частиною, фортеця, монастир.

Замок Чеши под Козырем Cechy pod Kosirem Chateau – приклад дбайливого ставлення до історії.

Кромержиж – перлина UNESCO.

Брно – місто, від якого нічого не очікувала.

Брно

Лисіце Státní zámek Lysice – перлина, знайдена випадково за запитом "Що робити в Брно".

Фортеця Пернштейн Státní hrad Pernštejn. Дивитися чи ні вирішувалося довго, але потім виявилося, що він добре лягає в день з Лисіце.

Замок Ледніце Státní zámek Lednice -– головна причина, чому опинилася в Моравії.

Валтіце – сусід Ледніце:

Замок Вранов-над-Дией Státní zámek Vranov nad Dyjí – вау-ефект цієї поїздки.

Знойомо – місто, якие заслуговує на увагу, якщо виявилося на шляху.

Яроміржіце-над-Рокитною Státní zámek Jaromerice nad Rokytnou – несподівана краса в глибинці Чехії.

Моє улюблене місто, яке в цей раз зовсім не порадувало гучними натовпами після тихої провінції. Місце – Прага.

Прага

Рекомендую цей регіон Чехії для подорожей. Можна знайти щось інтересне і неповторне на любий смак.